Шатун

Байдарковий похід по річці Південний Буг (Вінницька область), 14 — 19 серпня, маршрут Тиврів — Печера (Соколец), 47 км.

У молоді роки в нас був дуже популярний байдарковий маршрут Тиврів — Печера. Останній раз ходили його у 2008 році.
«Південний Буг — 2008»
І ось сталась нагода пройти цей маршрут зараз.
Це не технічний звіт, а фото замальованки. Ми майже не пишемо про пороги (яких вдосталь на цьому маршруті). І які по нашій води перетворилися в шивери.

14 серпня.
Стартували від пеше-мотоциклетного мосту в Тиврові о 15:15. Вище по течії млин і поріг, води дуже мало, голі камені.

Через 8 км стали на стоянку на правому березі, біля скелі альпіністів, напроти села Кліщів.
Невелика галявинка серед лісу.

Зі скелі дуже гарний краєвид.

15 серпня.
Виплили в 9:20.

Трохи мрячив дощ.

Десь через дві години біля лівого берега у воді величезний камінь. Зверху скеля. З якої відкривається панорамний вид на Буг.

О 13:00 робимо зупинку на обід.

Провели «операцію» з порятунку черепахи.

В селі Стрільчинці пройшли по обвідному каналу, біля старого млина.

Газопровід.

Тишки мишки дійшли до пантоного мосту села Воробіївка. Звідси починаються самі мальовничі міста нашого маршруту.
Улюбленою стоянкою, була галявинка за порогом Київській, на правому березі. І планували там стати. Але вона заросла деревами.
Вид з гори на поріг Київській.

Ми зупинились нижче Київського на лівому березі. Там дві галявини для комерційних груп. Які сплавляються на вихідних. У будній день вільно.
За день пройшли 24 км.

16 — 17 серпня днівка.
Зранку рибалив нижче порогів. Гарні карасі йшли.

18 серпня.
Виплили в 10:00.

10 км і ми на новій стоянці, обладнаною великим столом.

У вечері трохи порибалив.

19 серпня.
Виплили в 9:45.
Десь через годину дойшли до Печерських порогів. Ми обійшли їх по обвідному каналу. Бо там суцільне каміння.
Орієнтир заходу в канал цей міст.

Зупинились перед наступним містком.

Сходили на місцевій пляж.

І подивились Печерські пороги, суцільні каменюки.

Маршрут закінчили біля млина, там гарна галявинка. За день пройшли 5 км.

У 1894–1899 роках Костянтин Потоцький збудував за допомогою німецьких майстрів великий млин, який у комплексі складається з трьох будівель — млина, складу і крупорушки. Млин має три поверхи і не має даху. По боках він прикрашений декоративними вежами.

Заздалегідь домовились переночувати в селі Сокілець, кемпінг Делістан. Хазяїн Ігор привітно надав нам гостьову хату. На території є туалет, душ, газ, кухня.

Після душу пішли гуляти в село Печера.
На території села розташован Печерський Парк палацу Потоцьких.
Зараз у будівлі палачу знаходиться Печерська обласна лікарня відновного лікування.

На території парку міститься склеп родини Потоцьких, що спроєктован видатним київським архітектором Владиславом Городецьким, вихідцем із сусіднього села Шолудьки.
Нині діючий католицький костел св. Андрія Боболі.

До наших днів збереглося його первісне планування. Парк має прямокутну форму і розташовувався паралельно Буга. На дві частини його ділить чотирирядна алея з 250-річних лип, що вела від головних воріт до палацу. До води ведуть кам’яні сходи, уздовж яких колись стояли мармурові статуї. Одна з них збереглася біля берега Бугу, поруч із залишками колишніх купалень, викладених мармуровими плитами.

20 серпня.
Напередодні до Ігоря в Далістан приїхав його друг з Вінниці, Андрій. Який люб’язно відвіз нас з ранку до Вінниці.
У нас був час і ми пішки прогулялися по Вінниці.
Печально відома, прильотом рашисткої ракети площа Перемоги.

Пішки доблукали до Центрального міського парку ім. Леонтовича.

Ну ось закінчилась наша подорож, зараз на потяг і додому.